ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЗВІТ

про повторне відстеження результативності

Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

від 06.09.2005 № 2806-ІV

1.    Виконавець заходів з відстеження:

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

2.    Цілі прийняття акта:

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) є рамковим та спрямований на ефективне функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, визначає основні засади видачі документів дозвільного характеру, впроваджує європейські принципи їх видачі.

Цілями прийняття Закону є:

— організація процесу видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності;

— оптимізація часових та грошових затрат на видачу документів дозвільного характеру;

-      запровадження можливості набуття суб'єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності за декларативним принципом;

-      вдосконалення системи інформування суб'єктів господарювання про процедури отримання документів дозвільного характеру.

Крім того, Законом встановлено відповідальність посадових осіб дозвільних органів, адміністраторів, суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності тощо.

3.    Строк виконання заходів з відстеження:

З жовтня 2006 р. по червень 2008 р., оскільки концептуальні вимоги Закону, зокрема, частина перша статті 4 набрала чинності через рік з дня опублікування Закону, а саме з 5 жовтня 2006 року.

4.    Тип відстеження: повторне.

5.    Методи одержання результатів відстеження: статистичний та соціологічний методи.

6.    Дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних:

Держкомпідприємництвом з метою визначення результативності Закону було проведено 6 нарад, 3 круглих стола, 5 семінарів, в ході яких було здійснено респондування голів представництв Держкомпідприємництва, представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо практичного застосування Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Крім того, протягом вказаного періоду Держкомпідприємництвом постійно велась аналітична робота щодо застосування окремих норм Закону. Кількість зазначених звернень та листів також дає змогу припустити, що окремі положення Закону потребують уточнення, а деякі питання взагалі на сьогодні залишились не визначеними.

7.    Кількісні та якісні значення показників результативності акта:

При здійсненні відстеження Закону були використані такі показники результативності:

1) кількість розроблених законодавчих актів щодо приведення у відповідність до Закону;

2) кількість погоджених законодавчих актів з Держкомпідприємництвом щодо приведення у відповідність до Закону;

3) кількість прийнятих законодавчих актів щодо приведення у відповідність до Закону;

4) кількість законодавчих актів, розроблених з метою приведення у відповідність до Закону, повернених на доопрацювання;

5) кількість розроблених проектів постанов Кабінету Міністрів України щодо затвердження порядків видачі документів дозвільного характеру;

6) кількість затверджених постанов Кабінету Міністрів України щодо затвердження порядків видачі документів дозвільного характеру;

7) кількість затверджених постанов Кабінету Міністрів України про затвердження тарифів, у тому числі їх граничних розмірів, на проведення дозвільними органами обстеження (експертизи), результати якого є підставою для видачі документів дозвільного характеру;

8) кількість створених центрів з видачі документів дозвільного характеру. Оцінюючи зазначені показники результативності Закону, слід констатувати наступне.

Станом на 01 січня 2008 року центральними органами виконавчої влади було розроблено близько 28 проектів законів України щодо приведення законодавчих актів у відповідність до вимог Закону, 24 з яких було погоджено з Держкомпідприємництвом. Серед них 9 законопроектів подано до Верховної Ради України.

Проте, у зв'язку з призначенням нового складу Уряду та припиненням повноважень Верховної Ради України V скликання ряд зазначених законопроектів було відкликано, а ряд повернуто на перепогодження з новопризначеними керівниками центральними органами виконавчої влади.

Таким чином, станом на 1 червня 2008 року центральними органами виконавчої влади розроблено близько 25 проектів законів України, 22 з яких погоджено з Держкомпідприємництвом, 3 законопроекти подано до Верховної Ради України.

Разом з тим, на сьогодні ще існує низка законів України, що потребують приведення у відповідність до частини першої статті 4 Закону.

Крім того, на погодження до Держкомпідприємництва надійшов 31 проект постанов Кабінету Міністрів України щодо порядків видачі документів дозвільного характеру, що в свою чергу дозволило зробити дозвільну процедуру більш прозорою для суб'єктів господарювання.

Також, на погодження до Держкомпідприємництва надійшло 6 проектів постанов Кабінету Міністрів України про затвердження тарифів, у тому числі їх граничних розмірів, на проведення дозвільними органами обстеження (експертизи), результати якого є підставою для видачі документів дозвільного характеру, 5 з яких вже прийнято Кабінетом Міністрів України.

Протягом 2007 року в цілому було завершено роботу зі створення і організації діяльності центрів з видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності. Майже всіма райдержадміністраціями та міськвиконкомами прийняті відповідні рішення про створення дозвільних центрів, виділені окремі приміщення, затверджено регламенти роботи таких центрів, прийняті рішення про затвердження кількісного складу адміністраторів.

На сьогодні загальна кількість дозвільних центрів становить 681 одиниця, призначено адміністратори (або покладено обов'язки щодо виконання їх функцій) – 778 чол.

Також досить позитивним моментом є створення трьох дозвільних центрів у містах районного значення: Дніпрорудне, Приморськ (Запорізька область) та Дубовиця (Рівненська облість), попри те, що Закон вимагає створення дозвільних центрів лише в районах та містах обласного значення.

Враховуючи викладене, можна сказати про досягнення наступних показників результативності:

— прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру;

— зменшення кількості скарг на дії посадових осіб дозвільних органів щодо порушення вимог законодавства;

— збільшення кількості суб'єктів господарювання, які вирішать розпочати господарську діяльність за певним напрямком.

8. Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення цілей:

Впровадження Закону дозволило дійти певного поліпшення умов започаткування та ведення бізнесу в Україні, скорочення часових та грошових витрат підприємців на проходження дозвільних процедур, а також зниження рівня корупції, що створює умови для поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Вказані показники були досягнуті, зокрема, запровадженням європейського принципу видачі дозвільних документів – принципу організаційної єдності, що передбачає створення в регіонах дозвільних центрів.

Вибіркові обстеження дозвільних центрів (проведених незалежними міжнародними експертами) показали, що в тих адміністративно-територіальних одиницях,-де центри здійснюють діяльність відповідно до покладених на них завдань (з відповідним ресурсним забезпеченням), тривалість процедури отримання дозвільних документів скоротилася в середньому в 2,4 рази, а витрати підприємців – в 2 рази. Проте слід констатувати, що недосконалою залишається система видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності у містах та районах, в яких підприємницька діяльність є не досить активною.

На сьогодні не встановлено єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру, що в окремих випадках є перешкодою для отримання суб'єктами господарювання документів дозвільного характеру, в разі коли такий порядок взагалі не визначений. Також для спрощення процедури видачі документів дозвільного характеру доцільним є запровадження, наряду з іншими європейськими принципами започаткування бізнесу, принципу «мовчазної згоди» суть якого полягає у набутті суб'єктом господарювання права на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності за відсутності рішення про видачу документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, які мали бути прийняті на підставі поданих документів.

З метою врегулювання зазначених питань, Держкомпідприємництвом у 2007 році було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким пропонувалось внести зміни до деяких законодавчих актів, які регулюють видачу документів дозвільного характеру, а також до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Зазначений законопроект було схвалено Кабінетом Міністрів України та внесено до Верховної Ради України (реєстраційний № 3651 від 07.06.2007). Але, у зв'язку з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України V скликання законопроект було відкликано.

Поряд з цим, відповідно до статті 93 Конституції України Президентом України (подання від 16.01.2008) внесено на розгляд Верховної Ради України, як першочерговий, законопроект «Про внесення змін до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності“ (реєстраційний № 1362 від 17.01.2008).

Зазначений законопроект за змістовним навантаженням є близьким до проекту Закону України, розробленого Держкомпідприємництвом.

У зв'язку з цим та відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 08.02.2008 № 6107/1/1-08, Держкомпідприємництвом ведеться робота по доопрацюванню та підготовці до другого читання проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності“ (реєстраційний № 1362 від 17.01.2008), внесеного Президентом України.

Вказаним законопроектом, з метою оптимізації понятійного апарату, уточнюється терміни „дозвільна система у сфері господарської діяльності“ та „місцеві дозвільні органи“, підвищується рівень посади адміністратора, запроваджується (наряду з іншими європейськими принципами започаткування бізнесу) принцип „мовчазної згоди“ тощо.

Голова                                                             К. Ващенко