РУС УКР ENG






Главная Лицензирование Разъяснения Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню

 

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначає Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

 
 
     
 
  13.04.2009
 
 

 

Інформаційний матеріал щодо ліцензування професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг

 

 

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначає Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі – Закон).

Відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1891 – IV «Про внесення змін до деяких законів України» статтю 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» доповнено пунктом 68 такого змісту:

68) професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг.

Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2004 року.

              Статтею 1 Закону визначено, серед іншого:

              господарська діяльність – це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємницької   діяльності,   пов'язана    з    виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;

              ліцензія – це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку  за  умови  виконання ліцензійних умов;

              ліцензійні умови - це установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних,  кваліфікаційних  та  інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання.

Згідно статті 10 Закону суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

              Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» Мінпраці, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації визначено органами ліцензування професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг.

 Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. 

Пунктом 73 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756, встановлено перелік документів, які необхідно додати до заяви про видачу ліцензії на організацію професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг, зокрема:

відомості за підписом заявника — суб'єкта господарської діяльності про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності, для установ та закладів соціальної підтримки (догляду);

засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують рівень освіти (диплом державного зразка) для працівників, які безпосередньо надають соціальні послуги.

 Згідно статті 11 Закону орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

 Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.

 

Згідно статті 7 Закону при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування (Держкомпідприємництво) створена експертно-апеляційна рада, яка є колегіальним органом та знаходиться за адресою: вул. Арсенальна, 9/11,         м. Київ, 01011.

           До компетенції експертно-апеляційної ради належить, зокрема, розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування.

Таким чином, у разі незгоди з рішенням органу ліцензування, прийнятим за результатами перевірки, суб’єкт господарювання може звернутися до експертно-апеляційної ради.

Рішення експертно-апеляційної ради з питань звернень (апеляцій) є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування.

 

Слід зазначити, що відповідно до статті 8 Закону суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

У разі якщо суб'єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, зазначений в статті 9 цього Закону, не в повному обсязі, а частково або з окремих робіт, операцій, послуг, ліцензійні умови поширюються на суб'єкта господарювання в частині, що встановлює вимоги до провадження господарської діяльності, зазначеної в ліцензії.

Ліцензійні умови провадження професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг, які затверджено наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства праці та соціальної політики України від 11.11.2008 №  141/519, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.12.2008 за №  1178/15869, розроблено відповідно до вимог законів України «Про соціальні послуги», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

              Закон України «Про соціальні послуги» визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

 Відповідно до Закону «Про соціальні послуги» можуть надаватися такі види соціальних послуг:

соціально-побутові послуги — забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо;

психологічні послуги — надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад;

соціально-педагогічні послуги — виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, заінтересованих осіб;

соціально-медичні послуги — консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;

соціально-економічні послуги — задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;

юридичні послуги — надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо);

послуги з працевлаштування — пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаштованої особи;

послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями — комплекс медичних, психологічних, інформаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну орієнтацію та підготовку, освіту, зайнятість;

інформаційні послуги — надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги);

інші соціальні послуги.

         Ліцензія видається для провадження професійної діяльності у сфері надання комплексу соціальних послуг, які включають види, вказані у пункті 1.6 Ліцензійних умов.

          Стосовно вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Ліцензійних умов зазначаємо наступне.

              Згідно статті 4 Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» держава гарантує, серед іншого, доступність, якість, ефективність медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції (далі — медичного огляду), в тому числі анонімного, з наданням попередньої та наступної консультативної допомоги, а також забезпечення безпеки такого медичного огляду для обстежуваної особи та персоналу, який його проводить.

              Статтею 8 вказаного Закону передбачено, що за бажанням особи, яка звернулася до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду, такий огляд може бути проведено анонімно.

              Таким чином, ліцензіат, який надає соціальні послуги, зазначені в пункті 1.6 Ліцензійних умов, за місцем проживання особи (вдома), при внесенні даних в особову справу особи, яка отримує соціальні послуги, повинен дотримуватися положень Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення».

    Враховуючи зазначене, ліцензію на провадження професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг може отримати зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності.

 

 

 

Заступник Голови                                                 С.І. Третьяков



Контактные данные
Телефон: +38 (044)-229-15-99,… 
Факс    +38  (044)-272-30-75… 
Моб.тел.: +38 (067) 329 25 25
         +38 (093)-058-33-33…
e-mail:boris@yurist3000.com.ua ..  
Адрес:ул.Обсерваторная 8, офис 4

Статьи

28.03.2010 11:39:11

Особливості створення благодійних організацій

Правовою базою, що визначає умови та порядок проведення державної реєстрації благодійних організацій, є постанова Кабінету міністрів України від З0.03. 1998 р. №     382. Саме положення цього підзаконного нормативного акту надалі розглядатимуться нами більш детально.

Маючи намір створити благодійну організацію, перш за все треба визначитися, на якій саме території вона діятиме. Це має суттєве значення на етапі створення …..

Юрист Сервіс 

17.04.2012 16:06:23

Верховна Рада України прийняла новий Кримінально-процесуальний кодекс

13 квітня 2012 р., о 4:13 Верховна Рада України прийняла в другому читанні президентський проект Кримінального процесуального кодексу України.

Депутати парламентської більшості неодноразово відзначали, що новий Кримінальний процесуальний кодекс повністю змінює філософію ведення кримінального процесу в Україні.

18.04.2012 11:05:33

Правила адвокатської етики

Правила адвокатської етики 

Конституція України в статті 59 проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури — забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

RSS