Щодо необхідності скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню

Держкомпідприємництво пропонує на 40 відсотків скоротити перелік ліцензованих видів господарської діяльності.

Ліцензування є однією із важливих складових системи адміністративної взаємодії бізнесу та влади, але за останні роки ця система перетворилася на систему, що гальмує розвиток вітчизняного підприємництва через надто велику кількість видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Так, ліцензуванню підлягають 12 сфер господарської діяльності згідно статті 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та 66 видів господарської діяльності, вказаних у статті 9 цього Закону.

Проте, у межах ліцензованих видів господарської діяльності ліцензується 2250 видів робіт (тільки у будівництві з 2008 року ліцензуються майже 700 видів робіт – навіть клейка шпалер, фарбування стін тощо).

Видачу ліцензій здійснюють 44 органи державної влади, Рада міністрів АРК, 24 обласні державні адміністрації і міські держадміністрації міст Києва і Севастополя.

Слід зазначити, що згідно даних численних міжнародних рейтингів Україна суттєво відстає від країн — лідерів економічного зростання по рівнях адміністративного тиску (Doing Business Світового Банку – 142 місце серед 183 країн, Індекс корупції Transparency International – 134 місце, Індекс економічної свободи – 152 місце).

А серед країн СНД Україна займає середнє місце. Так, у Республіці Білорусь ліцензуванню підлягає 52 види господарської діяльності, в Азербайджані – 57, у Росії – 82, Вірменії – 93, в Республіці Казахстан – 99.

Позитивним є те, що Україна скоріше, ніж у вказаних країнах СНД, видає ліцензії — всього за 10 днів (для порівняння: Росія – за 45 днів; Білорусь, Вірменія, Казахстан – за 30).

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

За час існування цього Закону сталою є негативна тенденція щодо збільшення необ’рунтованих ліцензувань, які після певного періоду також законодавчо відміняються як такі, предмет ліцензування яких неможливо встановити (наприклад, ліцензування розведення домашніх тварин, діяльність з перепродажу предметів мистецтва тощо).

Діюча система ліцензування не в повній мірі виконує покладену не неї функцію налагодження взаємодії бізнесу і держави та має ряд суттєвих недоліків, основними з яких є:

1)       паралельно з ліцензуванням використовується і інші обов'язкові обмеження бізнесу – регулювання підприємництва засобами сертифікації, страхування, ліцензійних договорів, технічних умов, стандартів, СНіП, ДБН тощо);

2)       вкрай величезну кількість видів господарської діяльності для провадження яких необхідно отримати ліцензію;

3)       невиконання органами ліцензування вимог законів у сфері ліцензування (наприклад, передача визначення спроможності виконувати ліцензійні умови «своїм» господарюючим структурам – тобто один суб’єкт господарювання перевіряє іншого);

4)       порушення строків видачі ліцензій;

5)       необ’рунтоване анулювання багатьох ліцензій (наприклад, за даними Експертно-апеляційної ради при Держкомпідприємництві у 92% Головавтотрансінспекція Мінтрансзв'язку неправомірно позбавила ліцензії автоперевізників), що не може не викликати соціальне напруження;

6)       крім ліцензії для провадження господарської діяльності ліцензіату необхідно також отримувати додаткові квоти, висновки, дозволи, спецдозволи, погодження, акредитаційні сертифікати і таке інше (при відсутності цих документів починати діяльність неможна — навіть при наявності ліцензії!).

Така ситуація не могла позитивно вплинути на розвиток підприємництва для всіх ліцензованих видів діяльності, а навпаки, стримує розвиток в основному малого та середнього бізнесу.

  На виконання доручення Прем’єр-міністра України М. Азарова від 31.03.2010 № 16576/0/1-10 з метою кардинального скорочення та впорядкування видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, подолання занадто великої зарегульованості бізнесу у сфері ліцензування та можливості суттєво покращити місце України в міжнародних рейтингах Держкомпідприємництвом розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення видів ліцензування».

Цей законопроект спрямований на кардинальне скорочення ліцензувань видів господарської діяльності та подолання занадто великої зарегульованості бізнесу у сфері ліцензування.

Законопроектом передбачається скоротити ліцензування у сфері інтелектуальної власності.

Крім того, Держкомпідприємництво пропонує скоротити ліцензування наступних видів господарської діяльності:

- пошук (розвідки) корисних копалин;

- видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин;

‑ видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;

- розроблення, виробництво, впровадження, сертифікаційні випробування, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів;

- проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт;

- переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів;

- заготівлі, переробка, металургійна переробки металобрухту кольорових і чорних металів;

- виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт;

- виконання авіаційно-хімічних робіт;

- пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів;

- фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності: організації та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту; діяльності з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні;

- проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем;

- діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств;

- виготовлення парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового;

- діяльності, пов'язаної з виробництвом, торгівлею піротехнічними засобами;

- діяльності, пов'язаної з виробництвом автомобілів та автобусів;

 — виробництва хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму;

- проектування, технічне обслуговування, будівництво нових і реконструкція діючих систем видобування газу (метану) вугільних родовищ та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, оцінка протиаварійного стану зазначених об'єктів;

- виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони;

- продаж спеціальних засобів індивідуального захисту, активної оборони;

- виробництва ветеринарних медикаментів і препаратів;

- виробництва пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин);

- розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації;

- торгівлі іншими засобами негласного отримання інформації;

- розроблення, виробництво, використання, експлуатація, сертифікаційні випробування, тематичні дослідження, експертиза, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації;

- розроблення, виробництво, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації;

- організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, організації діяльності з проведення азартних ігор;

- проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів;

- проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам;

- турагентської діяльності;

- виробництва, зберігання племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

- діяльності, пов'язаної з відкриттям стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів;

 — діяльності, пов'язаної із обробленням, зберіганням, захистом, інформації, яка складає кредитну історію;

- виробництва, зберігання рідкого палива з біомаси;

- виробництва, зберігання біогазу.

Та у зв’язку з цим законопроектом вносяться відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Повітряного кодексу України та Законів України: «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», «Про ветеринарну медицину», «Про пестициди і агрохімікати»,  «Про донорство крові та її компонентів»,  «Про металобрухт», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про поштовий зв’язок», «Про туризм», «Про фізичну культуру і спорт», «Про меліорацію земель»,  «Про племінну справу у тваринництві»,  «Про організацію формування та обігу кредитних історій», «Про хімічні джерела струму», «Про транспорт».

Проте, на превеликий жаль, переважною більшістю центральних органів виконавчої влади штучно створюються перепони щодо непогодження цього проекту Закону, оскільки, за їх переконанням, відмова від ліцензування буде сприятиме, нібито, відсутності контролю за діяльністю ліцензіатів. При тому, як свідчить світова практика, державні органи контролюють, в основному, кінцевий продукт діяльності бізнесу (товар чи послуга), виробництво же або виготовлення певного продукту контролюється органами влади виключно видів господарської діяльності, які є особливо небезпечними для здоров'я людини, безпеки держави або навколишнього середовища.

         Після проведеної 30.03.2010 р. наради у Віце-прем’єр-міністра України з цих питань було встановлено, що застосування інших вагомих важелів впливу держави на бізнес стосовно жорсткого, чіткого і прозорого державного регулювання підприємництва надає можливість відмовитися від ліцензування.

У більшості випадків суттєве скасування ліцензування:

1)       не призводить до уникнення суб’єктами господарювання відповідальності за недотримання ними вимог чинного законодавства при здійсненні відповідного виду господарської діяльності щодо якості та безпечності виготовленої продукції, надання послуг тощо;

2)       надає можливість стрімкого розвитку малого і середнього бізнесу.